Даль Володимир Іванович

СТАРИЙ годовиков

збирач слів

Ладимир Іванович Даль жив давним-давно, в старі, давні часи.

Народився він в 1801 році на півдні Росії, в «Луганському заводі», тому коли він потім став письменником, то підписував свої книжки ім'ям «Козак Луганський». Шістдесят років прожив Даль за кріпосного права, коли поміщики були повними господарями своїх селян, могли продавати їх, як корів, овець або коней.

Даль спочатку був моряком, потім військовим лікарем, довгі роки служив в різних установах, писав повісті, оповідання та казки, становив підручники і книжки для дітей. Але головною справою свого життя він вважав вивчення мови російського народу. Один з перших російських письменників, він став писати розповіді з народного життя мовою, яким говорив народ.

Даль близько зійшовся з кращими письменникамисвого часу - з Пушкіним, Жуковським, Криловим та Гоголем.

Олександр Сергійович Пушкін подарував Далю свою знамениту «Казку про рибака і рибку» з написом: «Казкар Козаку Луганському - казкар Олександр Пушкін». Пушкін помер на руках у Даля. Перед смертю Пушкін подарував йому свій старовинний перстень в пам'ять того, що обидва вони любили російський народ і його великий, багатий, жива мова. Ще при перших зустрічах Пушкін говорив молодому Далю: «А що за розкіш, що за сенс, який толк в кожній приказці нашої! Що за золото! А загалом немає в руки, немає ... »

Щоб це «золото» російської мови - приказки, прислів'я, загадки - «далося всім в руки», треба було його зібрати. І Даль все своє життя віддав цій справі. Він став шукачем, збирачем слів.

Та хіба потрібно збирати слова? - запитаєте ви. - Який у цьому сенс? Слова - не ягоди, які не гриби, вони в лісі не ростуть, в козуб їх не вкладеш ...

І правда, слова в лісі не ростуть. Але вони живуть в народі, в різних краях і областях нашої великої землі, вони народяться і вмирають, у них є батьки і діти ... Як це - слова народяться?

За часів Даля не було, наприклад, таких слів, які зараз знає кожен школяр: «колгосп», «комсомол» ...

Ці слова народилися після Жовтневої революції, за Радянської влади, коли з'явилися у нас колгоспи, коли організували Ленінський комсомол.

Не було в ті часи, коли жив Даль, і слів «автомобіль», «аероплан» - з тієї простої причини, що ці машини не були ще винайдені.

А ось такі слова, як «боярин», «государ», йдуть з нашої мови і живуть тільки в історичних книгах.

А скільки ж слів у людини? І багато і мало.

У маленької дитини слова наперечёт. Коли він підросте, - у нього їх десятки, потім сотні, потім тисячі. Чим більше слів знає людина, тим легше йому висловлювати свої думки і почуття. Іншому школяреві, якщо попросити його записати все слова, якими він користується, знадобиться одна тоненька зошит. А ось тепер видано словник усіх слів, які вживав Пушкін в своїх творах: це чотири товстих томи в дві колонки, надрукованих дрібним шрифтом. У цьому словнику багато тисяч слів.

А чи багато слів у народу? У народу слів ще більше. Ось збирачем слів, якими багатий наш народ, і був Володимир Іванович Даль.

Нам у спадок від Даля залишився його «Словник живої великоросійської мови». Півстоліття - п'ятдесят років - Даль збирав, складав, видавав, поліпшував і доповнював свій «Словник». Почав він цю роботу юнаків, а скінчив старим.

Саме життя Даля - постійні переїзди з місця на місце, зустрічі з різними людьми - як би допомагала йому стати збирачем слів. Коли він був моряком, плавало на кораблях по Балтійському і Чорному морях, він зібрав багато слів в розмовах з матросами.

Потім, коли Даль став військовим лікарем, він зблизився з солдатами, вслухався в їхні розмови і записував народні слова і вирази.

«Бувало, на днёвке, - розповідав Даль, - збереш навколо себе солдатів з різних місць та й почнеш розпитувати, як такий-то предмет в тій чи іншій місцевості називається».

Він записував не самі лише назви предметів, а підхоплював на льоту влучні народні слівця, прислів'я, приказки, примовки, скоромовки. Коли він був в армії, у нього накопичилося

стільки записів, що для перевезення його паперів в поході знадобився спеціальний верблюд. Це було під час війни. І сталося так, що одного разу цей верблюд пропав.

Annotation

Збірка казок, загадок, прислів'їв, приказок, ігор для дітей, створений відомим російським письменником Володимиром Івановичем Далем. Художник В. Конашевич. Збережені всі ілюстрації з друкованого видання.

Даль Володимир Іванович

збирач слів

старий годовик

дівчинка Снігуронька

прислів'я

Журавель і чапля

прислів'я

скоромовки

Полетушкі

Війна грибів з ягодами

прислів'я

Лисиця і ведмідь

прислів'я

Лиса лапотніца

скоромовки

Ведмідь-половінщік

прислів'я

розторопні хлопці

скоромовки

Гуси-лебеді

Прівередніца

Даль Володимир Іванович

СТАРИЙ годовиков

збирач слів

Ладимир Іванович Даль жив давним-давно, в старі, давні часи.

Народився він в 1801 році на півдні Росії, в «Луганському заводі», тому коли він потім став письменником, то підписував свої книжки ім'ям «Козак Луганський». Шістдесят років прожив Даль за кріпосного права, коли поміщики були повними господарями своїх селян, могли продавати їх, як корів, овець або коней.

Даль спочатку був моряком, потім військовим лікарем, довгі роки служив в різних установах, писав повісті, оповідання та казки, становив підручники і книжки для дітей. Але головною справою свого життя він вважав вивчення мови російського народу. Один з перших російських письменників, він став писати розповіді з народного життя мовою, яким говорив народ.

Даль близько зійшовся з кращими письменниками свого часу - з Пушкіним, Жуковським, Криловим та Гоголем.

Олександр Сергійович Пушкін подарував Далю свою знамениту «Казку про рибака і рибку» з написом: «Казкар Козаку Луганському - казкар Олександр Пушкін». Пушкін помер на руках у Даля. Перед смертю Пушкін подарував йому свій старовинний перстень в пам'ять того, що обидва вони любили російський народ і його великий, багатий, жива мова. Ще при перших зустрічах Пушкін говорив молодому Далю: «А що за розкіш, що за сенс, який толк в кожній приказці нашої! Що за золото! А загалом немає в руки, немає ... »

Щоб це «золото» російської мови - приказки, прислів'я, загадки - «далося всім в руки», треба було його зібрати. І Даль все своє життя віддав цій справі. Він став шукачем, збирачем слів.

Та хіба потрібно збирати слова? - запитаєте ви. - Який у цьому сенс? Слова - не ягоди, які не гриби, вони в лісі не ростуть, в козуб їх не вкладеш ...

І правда, слова в лісі не ростуть. Але вони живуть в народі, в різних краях і областях нашої великої землі, вони народяться і вмирають, у них є батьки і діти ... Як це - слова народяться?

За часів Даля не було, наприклад, таких слів, які зараз знає кожен школяр: «колгосп», «комсомол» ...

Ці слова народилися після Жовтневої революції, за Радянської влади, коли з'явилися у нас колгоспи, коли організували Ленінський комсомол.

Не було в ті часи, коли жив Даль, і слів «автомобіль», «аероплан» - з тієї простої причини, що ці машини не були ще винайдені.

А ось такі слова, як «боярин», «государ», йдуть з нашої мови і живуть тільки в історичних книгах.

А скільки ж слів у людини? І багато і мало.

У маленької дитини слова наперечёт. Коли він підросте, - у нього їх десятки, потім сотні, потім тисячі. Чим більше слів знає людина, тим легше йому висловлювати свої думки і почуття. Іншому школяреві, якщо попросити його записати все слова, якими він користується, знадобиться одна тоненька зошит. А ось тепер видано словник усіх слів, які вживав Пушкін в своїх творах: це чотири товстих томи в дві колонки, надрукованих дрібним шрифтом. У цьому словнику багато тисяч слів.

А чи багато слів у народу? У народу слів ще більше. Ось збирачем слів, якими багатий наш народ, і був Володимир Іванович Даль.

Нам у спадок від Даля залишився його «Словник живої великоросійської мови». Півстоліття - п'ятдесят років - Даль збирав, складав, видавав, поліпшував і доповнював свій «Словник». Почав він цю роботу юнаків, а скінчив старим.

Саме життя Даля - постійні переїзди з місця на місце, зустрічі з різними людьми - як би допомагала йому стати збирачем слів. Коли він був моряком, плавало на кораблях по Балтійському і Чорному морях, він зібрав багато слів в розмовах з матросами.

Потім, коли Даль став військовим лікарем, він зблизився з солдатами, вслухався в їхні розмови і записував народні слова і вирази.

«Бувало, на днёвке, - розповідав Даль, - збереш навколо себе солдатів з різних місць та й почнеш розпитувати, як такий-то предмет в тій чи іншій місцевості називається».

Він записував не самі лише назви предметів, а підхоплював на льоту влучні народні слівця, прислів'я, приказки, примовки, скоромовки. Коли він був в армії, у нього накопичилося

стільки записів, що для перевезення його паперів в поході знадобився спеціальний верблюд. Це було під час війни. І сталося так, що одного разу цей верблюд пропав.

«Я став сиротою з втратою своїх записок, - говорив Даль. - Але, на щастя, через тиждень козаки відбили десь мого верблюда і привели його в табір ».

Вже готуючи словник свій до видання, Даль так багато працював, що часто відчував себе погано. Рідні вмовляли його відпочити, але він відповідав:

«Ах, дожити б до кінця словника! Спустити б корабель в воду! »

Мрія його здійснилася: він довів справу свого життя до кінця.

У 1862 році Даль надрукував книгу «Прислів'я російського народу», а в 1868 році, за чотири роки до смерті, закінчив свій «Словник».

І з тих пір ці книги Даля стоять на полицях російських бібліотек, і всі освічені російські люди користуються ними.

«Слоарь» Даля стояв на полиці поруч з письмовим столом Володимира Ілліча Леніна в Кремлі, і Ленін часто читав його радіючи багатства російської мови.

У цій маленькій книзі ми надрукували для дітей деякі казки, загадки, прислів'я та приказки з тих, що зібрав колись Володимир Іванович Даль.

І. Халтуріна

старий годовик

ишел старий годовик. Став він махати рукавом і пускати птахів. Кожен птах зі своїм особливим ім'ям. Махнув старий годовик перший раз - і полетіли перші три птиці. Повіяв холод, мороз.

Махнув старий годовик вдруге - і полетіла друга трійка. Сніг став танути, на полях з'явилися квіти.

Махнув старий годовик втретє - полетіла третя трійка. Стало жарко, душно, спекотно. Мужики стали жати жито.

Махнув старий годовик четвертий раз - і полетіли ще три птиці. Подув холодний вітер, посипався рясний дощ, залягли тумани.

А птахи були не прості. У кожного птаха по чотири крила. У кожному крилі по семи пір'я. Кожне перо теж зі своїм ім'ям. Одна половина пера біла, інша - чорна. Махне птах раз - стане світлим-світло, махне інший - стане зовсім темно.

Що це за птаха вилетіли з рукава старого-Годовиков?

Які то чотири крила у кожного птаха?

Які сім пір'я в кожному крилі?

Що це означає, що у кожного пера одна половина біла, а інша - чорна?

загадки

Що вище лісі? .

Над бабусиної хатинкою висить хліба окраєць.

Вся доріжка обсипана горошком.

Сестра до брата в гості йде, а він від неї задкує.

Махнула птах крилом і покрила весь світ одним пером

Взимку гріє, навесні тліє, влітку вмирає, восени оживає.

дівчинка Снігуронька

або-були дід та баба, у них не було ні дітей, ні онуків. Ось вийшли вони за ворота в свято подивитися на чужих хлопців, як вони з снігу грудочки катають, в сніжки грають. Старий підняв грудочку та й каже:

А що, стара, якби у нас з тобою була дочка, та така біленька, та така кругленька!

Стара на грудочку подивилася, головою похитала та й каже:

Що ж робитимеш - немає, так і взяти ніде. Однак старий приніс грудочку снігу в хату, поклав в горщик, накрив ганчіркою (ганчіркою. - Ред.) І поставив на віконце. Зійшло сонечко, пригріло горщик, і сніг став танути. Ось і чують люди похилого віку -їжа щось в горщику під ганчіркою; вони до вікна - глядь, а в горщику лежить дівчинка, біленька, як сніжок, і кругленька, як клубок, і каже їм:

Я дівчинка Снігуронька, з весняного снігу скататися, весняним сонечком пригріти і нафарбувала.

Ось старі зраділи, вийняли її, та ну стара швидше шити та кроїти, а старий, загорнувши Снігуроньку в полотенечко, став її няньчити і плекати:

Спи, наша Снігуронька,

Здобна кокурочка (булочка. - Ред.),

З весняного снігу скататися,

Весняним сонечком пригріти!

Ми тебе будемо напувати,

Ми тебе будемо годувати,

У кольорово плаття рядити,

Уму-розуму вчити!

Ось і росте Снігуронька на радість людям похилого віку, та така-то розумна, така-то розумна, що такі тільки в казках живуть, а справді не бувають.

Все йшло у людей похилого віку як по маслу: і в хаті добре,

і на дворі непогано, скотинка зиму перезимувала, птицю випустили на двір. Ось як перевели птицю з хати в хлів, тут і сталася біда: прийшла до дідової Жучка лисиця, прикинулася хворою і ну Жучку умалівать, тоненьким голосом просити:

Жученька, Жучок, ніженьки, шовковий хвостик, пусти в хлевушок погрітися!

Жучка, весь день за старим лісом пробігає, не знала, що стара птицю в хлів загнала, зглянулася над хворий лисицею і пустила її туди. А лиска двох курей задушила та додому потягла. Як дізнався про це старий, так Жучку прибив і з двору зігнав.

Іди, - каже, - куди хочеш, а мені ти в сторожі не підходиш!

Ось і пішла Жучка, плачучи, з Старикова двору, а пошкодували про Жучка тільки старенька так дочка Снігуронька.

Прийшло літо, стали ягоди встигати, ось і звуть подружки Снігуроньку в ліс по ягідки. Люди похилого віку і чути не хочуть, не пускають. Стали дівчинки обіцяти, що Снігуроньки вони з рук не випустять, та й Снігуронька сама проситься ягідок забрав так на ліс подивитися. Відпустили її старі, дали кузовок та пиріжка шматок.

Ось і побігли дівчата зі Снігуронькою під ручки, ...

Розалія Лутфулліна
Конспект заняття з розвитку мовлення В. Даль «Старий-годовик»

Конспект заняття з розвитку мовлення

В. Даль« Старий-годовик»

завдання: розвивати зв'язне мовлення дітей: Вміння відповідати на питання повним відповіддю, складати розповідь-опис; продовжувати удосконалювати діалогічну і монологічну форми мови; удосконалювати вміння утворювати (за зразком)прикметники в порівняльному ступені; розвивати увагу, Мислення і пам'ять; виховувати бажання пізнавати нове.

мета: Вчити виділяти головну думку казки, її мораль, використовувати образні вислови; уточнювати і закріплювати знання дітей про пори року;

Матеріал й устаткування: Картина (пори року, види календарів, мнемосхема, портрет В. Даля, будиночок старого.

попередня робота: Відгадування загадок, читання художньої літературиза порами року, розгляд картин та ілюстрацій.

словникова робота: Старий-годовик, календарі: Настінний, настільний, кишеньковий, відривний, світліше, темніше, холодніше, яскравіше, дзвінкіше, тепліше, довше.

Хід НСД:

В. -Здравствуйте, діти! Я запрошую вас відправитися в подорож. А ось на чому, вгадайте?

Братики в гості спорядилися.

Один за одного вчепилися

І помчали, в шлях далекий,

Лише залишили димок.

Д. - Поїзд.

В. - Вірно, давайте уявимо, що ми їдемо на поїзді, займайте свої місця поїхали. (Фонограма - поїзд, що рухався.)

В. - Ми приїхали. Подивіться, хатинка. Ви знаєте, в цьому будиночку живе Старий-годовик. У будиночку він залишив завдання.

В. - Хто ж такий Старий-годовик?

В. - Хто це ви дізнаєтеся з казки Володимира Івановича Даля (Показую портрет). На цьому портреті Володимиру Івановичу Далю всього 14 років, але він вже в цьому віці написав дуже багато казок і оповідань. Послухаємо його одну казку.

Старий-годовик.

вийшов старий-годовик. Став він махати рукавом і пускати птахів. Кожен птах зі своїм особливим ім'ям. махнув старий-годовік перший раз - і полетіли перші три птиці. Повіяв холод, мороз.

махнув старий-годовік вдруге - і полетіла друга трійка. Сніг став танути, на полях з'явилися квіти.

махнув старий-годовік втретє - полетіла третя трійка. Стало жарко, душно, спекотно. Мужики стали жати жито.

махнув старий-годовік четвертий раз - і полетіли ще три птиці. Подув холодний вітер, посипав рясний дощ, залягли тумани.

Як ви думаєте, що це за птаха вилетіли з рукава старого-Годовиков?

Д. Времена года. (картина "Пори року")

Завдання №1.

В. -Давайте послухаємо звуки природи в різні пори року і визначимо до якого часу року вони підходять. Закрийте очі.

В. - Чуєте? Як ви думаєте, яке цю пору року?

В. Які зимові місяці ви знаєте?

Д. - Грудень, січень, лютий.

В. - Покажіть на картині цю пору року. - Чому ти так думаєш?

Д. - Тому що сніг йде, діти сніговика зліпили.

В. -Наступний звук. Що ми чуємо? Дощ іде, вітер сильний, холодно. Яка пора року?

Д.: - Осінь.

В. - Які осінні місяці ви знаєте?

Д .: вересень, жовтень, листопад.

В. - Покажіть на картині. - Чому вибрали цю картину?

Д .: - Дощ іде, листя пожовкло.

Д .: - Весна

В. - Які весняні місяці ви знаєте?

Д. - Березень, квітень, травень.

В. - Покажіть на картині. Чому ти вибрав цю картину?

Д. - Птахи прилетіли, сніг тане.

В. - Чи знайомі вам ці звуки? Птахи співають, цвіркун. Це яку пору року?

В. Які літні місяці знаєте?

Д. червень, липень, серпень.

В. -Покажи на картині. Чому ти вибрав цю картину?

Д. - Метелики літають, трава зелена.

В. - Ви дуже добре визначили пори року.

В. -А що нам допомагає дізнатися дні, місяці?

Д. - Календар.

В. - Правильно, календар. Календар - це перелік днів року. У році 365 днів, це дуже багато, подивіться, який товстий календар. Кожен листочок - день року.

В. -Це настінний, цей настільний, це відривний і кишеньковий. (Демонстрація видів календарів і знаходження відмінностей).

В. - Хто нам скаже, скільки місяців у році?

Д. - 12 місяців.

В. -А зараз яку пору року?

Д. -навесні.

В. - А хто нам скаже який місяць?

Д. - Квітень.

Завдання №2. Складання розповіді-опису.

В. - Діти, наступне завдання старий-годовік вам потрібно скласти розповідь про "весни". потрібно розповісти:

Яка пора року;

Що ви можете сказати про погоду;

Про птахів.

В. - Для зручності складання розповіді ви можете використовувати схему.

2-3 дітей складають розповідь.

Физкультминутка.

У понеділок я купався, (Изображаем плавання.)

А у вівторок - малював. (Изображаем малювання.)

У середу довго вмивався, (Вмиваємося.)

А в четвер у футбол грав. (Біг на місці.)

У п'ятницю я стрибав, бігав, (Стрибаємо.)

Дуже довго танцював. (Мережив на місці.)

А в суботу, неділю (Удари в долоні.)

Цілий день я відпочивав. (Діти сідають навпочіпки, руки під щоку - засипають.)

В. - Під час фіз. хвилинки, що ми згадали?

Д. - Дні тижня.

Завдання №3.

В. -Щоб закріпити дні тижня, виконаємо наступне завдання старика -годовіка, Відповімо на питання:

В. - Який сьогодні день тижня?

Д. - Понеділок

В. - Скільки всього днів у тижні?

В. - Який день йде після четверга?

Д. -П'ятниця

В. - Який день йде перед середовищем?

Д. -Вторнік.

В. - Як називається п'ятий день тижня?

Д. -П'ятниця

В. - Якщо сьогодні вівторок, який день був вчора і який день буде завтра? Д. -Вчора був понеділок, а завтра середу

В. - З цим завданням впоралися.

В. - Добре, пограємо ще в одну гру.

Завдання №4. Дидактична гра з м'ячем «Відповідай на питання «Ще?»

В. -Вам потрібно порівняти і закінчити речення, використовуючи слово «Ще»

В. - Вранці світло, а вдень ще ...

Д.-світлий.

В. - Увечері темно, а вночі ще ...

Д. -Темні.

В. - Восени холодно, а взимку ще ...

Д. -Холодна.

В. - Навесні сонце світить яскраво, а влітку ще ...

В. - Навесні птахи співають дзвінко, а влітку ще ...

Д. -Звонче.

В. - В пальто тепло, в шубі ще ...

Д.-тепла.

В. - Навесні день довгий, а влітку ...

Д. -довжину.

В. -А тепер старий-годовік хоче перевірити, як добре ви запам'ятали ознаки пір року. Сіли тихесенько на свої місця. Щоб закріпити ознаки пір року відгадає загадки.

Завдання № 5. Загадки про пори року Сверкает морозний візерунок на віконцях, І падає сніг на дерева, будинки, Пурга замела всі стежки, доріжки, На вулиці холодно - це ЗИМА.

Сніг розтанув, трава зеленіє, На кущах і деревах - листя, І на вулиці стало тепліше, Світить сонечко - це ВЕСНА.

Птахи, метелики літають, багато сонячного світла, Пчілки в'ються над квітами, Ліс зелений - це ЛІТО.

Листя жовтіє на деревах, Дощі бувають часто дуже, І птиці на південь полетіли, Холодний вітер - це ОСІНЬ.

В. - Діти, ну тепер ви можете сказати, хто такий Старий-годовик?

В. -Скільки пір року?

Д. - 4 пір року.

В. - Назвіть місяці кожної пори року.

Д. -Зимові: грудень січень лютий; весняні: березень квітень травень; літні: червень липень серпень; осінні: вересень жовтень листопад.

В. - Які календарі бувають?

Д. - Настінний, настільний, відривний, кишеньковий.

В. -діти ви все сьогодні займалися добре, і виконали всі завдання Старика-Годовиков.

Привіт, хлопці! Допоможіть мені відгадати загадку.

На одному боці квіти розцвітають,

На іншому - листи обпадають,

На третьому - плоди дозрівають,

На четвертому - сучки підсихають.

Подивіться в віконце.

Яка пора року настала?

А що на це вказує? Які ознаки весни ви знаєте?

Скільки всього пір року? Назвіть їх.

Молодці, хлопці, давайте поки сядемо на стільчики.

З'являються під звуки природи по черзі пори року (літо, осінь, зима, весна) і загадують загадки (діти в масках пір року).

літо:

Я виткане з спеки,

Несу тепло з собою,

Я річки грію,

"Купала" -Запрошуємо.

І любите за це

Ви все мене. Я ... (літо)

осінь:

Вранці ми у двір ідём-

Листя сиплються дощем,

Під ногами шелестять

І летять, летять, летять ... (осінь).

зима:

Справ у мене немало-

Я білою ковдрою

Всю землю вкриваю,

У лід річки прибираю,

Белю поля, будинки,

Звуть мене ... (зима).

весна:

Я розкриваю нирки,

В зелені листочки

Дерева одягаю,

Посіви поливаю,

Рухи сповнена,

Звуть мене ... (весна).

Времена года шикуються один за одним.

Пори року, а ви хочете послухати, що ж хлопці про вас знають? Ну тоді, залишайтеся з нами.

2. Основна частина

Хлопці, тепер я прочитаю вам казку-загадку, написану Володимиром Івановичем Далем понад 100 років тому. Даль дуже любив і поважав русскіё мову, Становив словники. Писав вірші, розповіді, казки для дітей і дорослих.

читання казки-загадкиВ.І. Даля «Старий - годовик»(Під музику П.Чайковського «Пори року. Березень» з показом на мольберті підготовлених ілюстрацій)

Вийшов старий-годовик. Став він махати рукавом і пускати птахів. Кожен птах зі своїм особливим ім'ям. Махнув старий-годовик перший раз - і полетіли перші три птиці. Повіяв холод, мороз. Махнув старий-годовик вдруге - і полетіла друга трійка. Сніг став танути, на полях з'явилися квіти. Махнув старий-годовик втретє - полетіла третя трійка. Стало жарко, душно, спекотно.

Хлопці, хто знає, що означає слово «спекотно»-означає «гаряче», «душно» - сперте для дихання повітря, насичене випарами, важкий для дихання.

Мужики стали жати жито.

Що означає вираз «жати жито» означає зрізати під корінь стебла рослин серпом або спеціальними машинами.

Махнув старий-годовик четвертий раз - і полетіли ще три птиці. Подув холодний вітер, посипав рясний дощ, залягли тумани.
А птахи були не прості. У кожного птаха по чотири крила. У кожному крилі по семи пір'я. Кожне перо теж зі своїм ім'ям. Одна половина крила біла, інша - чорна. Махне птах раз - стане світлим-світло, махне інший - стане зовсім темно.

Хлопці, але на цьому казка-загадка не закінчується, Володимир Іванович Даль приготував нам питання, на які ми зараз з вами відповімо. Ви готові відповісти на питання?
Що це за птаха вилетіли з рукава старого-Годовиков?

зима: А назвіть мої зимові місяці?

весна: А мої місяці ви знаєте?

літо: А порадуйте тепер літо своїми відповідями, назвіть моїх місяців-помічників.

осінь: Ой, хлопці, невже ви і мої місяці знаєте?

Хлопці, а скільки ж у році місяців?

Наступне питання.Які це чотири крила у кожного птаха?(Ілюстрація)

Хлопці, а які сім пір'я в кожному крилі?(Ілюстрація)

Хлопці, а назвіть дні тижня.

Що це означає, що у кожного пера одна половина біла, а інша - чорна?
(Ілюстрація)

Молодці, ви відповіли правильно на всі питання Володимира Івановича Даля.

Хлопці, так хто ж такий Старік- годовик?(Ілюстрація)

Хлопці, а тепер давайте трошки погуляємо. Вставайте, в коло.

Физкультминутка «Весна».

Від сонечка весняного промінчики біжать,

Травиці-муравушка виглянути звуть,

Ось проклюнулися паростки,

Потяглися вгору листочки,

Кулачки-бутони самі

Так і бризнули квітами.

Ну, ось ми і відпочили трохи, давайте сядемо на стільчики.

визначення головної думкиказки: А чому цей твір названо казкою - загадкою?

Що казкового?

Як ви думаєте, для чого В.І. Даль написав таку казку - загадку?

Чому хотів навчити?

Хлопці, а давайте порадуємо «Времена года» і намалюємо для них малюнки. Малюнки не прості, а для кожної пори року свої.

Перед тим як приступити до малювання нам треба розім'яти пальчики.

Проводиться пальчикова гімнастика «Квітка»

Виріс красиву квітку на галявині.

До сонця розкрив він свої пелюстки.

А під землею красу і сяйво дарують квітці корінці.

А тепер приступаємо до малювання. Кожна команда малює картинку свого часу року.

Подивіться, які красиві малюнкиу нас вийшли.

3. Заключна частина

Що нового і цікавого дізналися сьогодні?

Яку казку-загадку ми з вами сьогодні прочитали?

З якими новими словами познайомилися?

Що сподобалось?

Що здалося важким?

Про що зможете розповісти друзям, батькам?

Хлопці, а пори року за те, що ви стільки знаєте про них, приготували вам подарунки (тематичні розмальовки).

Старий-годовик

Володимир Даль
Старий-годовик (казка-загадка)

Вийшов старий годовик. Став він махати рукавом і пускати птахів. Кожен птах зі своїм особливим ім'ям. Махнув старий годовик перший раз - і полетіли перші три птиці. Повіяв холод, мороз.
Махнув старий годовик вдруге - і полетіла друга трійка. Сніг став танути, на полях з'явилися квіти.
Махнув старий годовик втретє - полетіла третя трійка. Стало жарко, душно, спекотно. Мужики стали жати жито.
Махнув старий годовик четвертий раз - і полетіли ще три птиці. Подув холодний вітер, посипався рясний дощ, залягли тумани.
А птахи були не прості. У кожного птаха по чотири крила. У кожному крилі по семи пір'я. Кожне перо теж зі своїм ім'ям. Одна половина пера біла, інша - чорна. Махне птах раз - стане світлим-світло, махне інший - стане зовсім темно.
Що це за птаха вилетіли з рукава старого-Годовиков?
Які то чотири крила у кожного птаха?
Які сім пір'я в кожному крилі?
Що це означає, що у кожного пера одна половина біла, а інша - чорна?