Спосіб визначення коефіцієнта дифузного відбиття. Оптика. Закон відображення світла. Коефіцієнт відбиття Коефіцієнт дифузійного відбиття

ГОСТ 30116-94
(ІСО 2469-77)

Група К69

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПАПЕР, КАРТОН І ЦЕЛЮЛОЗА

Вимірювання коефіцієнта дифузного відображення

Paper, board and pulp. Measurement of diffuse reflectance factor

ГКС 88.040; 85.60
ОКП 54 0000

Дата введення 1997-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Українським науково-дослідним інститутом целюлозно-паперової промисловості (УкрНДІБ)

ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації 21 жовтня 1994 р. (протокол N 6-94)

За ухвалення проголосували:

Назва держави	Найменування національного органу зі стандартизації
Республіка Азербайджан	Азгосстандарт
республіка Арменія	Армдержстандарт
Республіка Білорусь	Білстандарт
Республіка Грузія	Вантажстандарт
Республіка Казахстан	Держстандарт Республіки Казахстан
Киргизька Республіка	Киргизстандарт
Республіка Молдова	Молдовастандарт
російська Федерація	Держстандарт Росії
Республіка Узбекистан	Узгосстандарт

3 Цей стандарт є повним автентичним текстом міжнародного стандарту ISO 2469-77 "Папір, картон і паперова маса. Вимір коефіцієнта розсіяного відображення" з доповненнями, що відображають потреби народного господарства (у тексті виділені курсивом)

4 Постановою Комітету Російської Федерації по стандартизації, метрології та сертифікації від 25 липня 1996 р. N 480 міждержавний стандарт ГОСТ 30116-94 (ІСО 2469-77) введено в дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 січня 1997 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 7690-76 щодо загальних вимог до засобів вимірювань

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1 Цей стандарт поширюється на папір, картон, целюлозу та встановлює вимоги до вимірювання коефіцієнта дифузного відображення, що використовується для визначення білизни целюлози, паперу, картону та непрозорості паперу.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 2603-79 Ацетон. Технічні умови

ГОСТ 3158-75 Барій сірчанокислий. Технічні умови

ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови

ГОСТ 7004-93 Целюлоза. Відбір проб для випробувань

ГОСТ 8047-93 Папір та картон. Правила приймання. Відбір проб для визначення середньої якості

ГОСТ 24104-88* Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови
_________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001. - Примітка "КОДЕКС".

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 Коефіцієнт дифузного відображення - відношення потоку випромінювання, відображеного тілом, до потоку випромінювання, відображеного в тих же умовах абсолютним відбиваючим розсіювачем, виражене у відсотках.

3.2. Власний коефіцієнт дифузного відображення – коефіцієнт дифузного відображення шару матеріалу або непрозорої стопи.

3.3. Державний спеціальний еталон одиниць координат кольору та координат кольоровості - абсолютний відбиває розсіювач, коефіцієнт дифузного відображення якого дорівнює одиниці.

3.4. Вихідний зразковий засіб вимірювань коефіцієнта дифузного відображення - набір зразкових заходів, що складається зі стандартних зразків, що мають номінальні значення коефіцієнта дифузного відображення від 60 до 95%, що атестуються за допомогою державного спеціального еталона одиниць координат кольору та координат кольоровості.

Вихідний зразковий засіб вимірювань застосовують для атестації та повірки наборів стандартних зразків коефіцієнта дифузного відображення.

3.5 Зразковий засіб вимірювань коефіцієнта дифузного відображення - набір стандартних зразків з номінальними значеннями коефіцієнта дифузного відображення від 60 до 95%, які атестуються методом звірення з вихідним зразковим засобом вимірювань.

Зразковий засіб вимірювань застосовують для первинної та періодичної перевірок приладів для вимірювань типу фотометрів, а також для періодичного калібрування робочих перевірочних пластин.

4 АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ

4.1 Зразкові прилади та прилади для вимірювань

Для вимірювання коефіцієнта дифузного відображення при визначеннях білизни та непрозорості застосовують фотометричний прилад, що відповідає таким вимогам:

- прилад повинен забезпечувати дифузне освітлення поверхні стандартного або випробуваного зразка світлом від фотометричної кулі та вимірювання світлового потоку, відображеного перпендикулярно поверхнею стандартного або випробуваного зразка, або освітлення поверхні стандартного або випробуваного зразка спрямованим світловим пучком, що падає перпендикулярно до поверхністандартного або випробуваного зразка, та вимір відбитого світлового потоку - за допомогою фотометричної кулі;

- сумарна площа отворів фотометричної кулі має перевищувати 10% загальної площі її поверхні;

- отвір приймального пристрою повинен дозволяти проводити випробування зразків діаметром не менше ніж 30 мм;

- на отворі приймального пристрою має бути встановлене чорне кільце, внутрішній діаметр якого дорівнює діаметру отвору приймального пристрою, а зовнішній діаметр виділяє тілесний кут з напівкутом при вершині (15,5±0,5)° щодо центру отвору для випробуваного зразка;

- через отвір приймального пристрою повинні проходити тільки відбиті промені, що містяться всередині конуса, вершина якого знаходиться на поверхні випробуваного зразка та напівкут якого у вершини не перевищує 4°;

- похибка приладу, зумовлена ​​нелінійністю, після калібрування не повинна перевищувати 0,3% значення коефіцієнта дифузного відображення;

- спектральні характеристики світлофільтрів повинні бути вказані в стандартах на конкретні методи випробувань, оскільки вибір світлофільтрів залежить від оптичного показника (білизна, непрозорість), який визначається на підставі вимірювання коефіцієнта дифузного відображення;

- до комплекту приладу повинні входити стандартні перевірочні пластини.

Примітка - Налаштування приладу та вимірювання коефіцієнта дифузного відображення повинні проводитись відповідно до інструкції з експлуатації приладу. Залежно від застосовуваного світлофільтра значення коефіцієнта дифузного відображення відрізнятимуться.

4.2 Вихідні зразкові засоби вимірювання

Вихідні зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення - свіжоприготовлені таблетки, отримані шляхом пресування з порошку сірчанокислого барію за ГОСТ 3158 ч.д.а. (додаток А) або пластини з нейтрального скла, що відображає, яке дифузно відображає всі падаючі на нього промені світла.

Вихідні зразкові засоби вимірювань з відомим коефіцієнтом дифузного відображення використовують для калібрування зразкових приладів галузевих та базових метрологічних лабораторій та для атестації зразкових засобів вимірювань коефіцієнта дифузного відображення для визначення білизни, непрозорості.

4.3 Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення

Зразкові засоби вимірювань повинні бути виготовлені з нейтрального скла, яке дифузно відображає всі промені світла, що падають на нього, або іншого рівноцінного матеріалу і відповідати наступним вимогам:

- значення коефіцієнта дифузного відображення має бути близьким (у межах 10%) до коефіцієнта дифузного відображення випробуваного зразка продукції та має зберігатися постійним протягом усього терміну служби;

- повинні мати однаковий коефіцієнт дифузного відбиття по всій поверхні;

- Поверхня повинна бути матовою, гладкою, але не блискучою, не повинна містити люмінесцентних домішок.

Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення застосовуються для первинної та періодичної перевірок приладів і повинні атестовуватися один раз на рік.

Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення повинні зберігатися в темному місці в твердій упаковці, їх робочу поверхню необхідно захищати від забруднення.

4.4 Робочі перевірочні пластини

Робочі перевірочні пластини - дві пластини, які повинні бути виготовлені з нейтрального скла або іншого рівноцінного матеріалу, який дифузно відображає всі промені світла, що падають на нього, і відкалібровані на зразковому приладі; використовуються для налаштування приладу.

Значення коефіцієнта дифузного відображення робочих перевірочних пластин має бути близьким (не більше 10%) до коефіцієнта дифузного відображення випробуваного зразка продукції.

4.4.1 Калібрування робочих перевірочних пластин

Робочі перевірочні пластини калібрують зразковими або вихідними зразковими засобами вимірювання коефіцієнта дифузного відображення.

4.4.1.1 Робочі перевірочні пластини періодично калібрують на робочому приладі зразковими засобами вимірювання з похибкою ±0,1%. Коефіцієнт дифузного відображення робочої перевірочної пластини визначають як середнє арифметичне значення трьох вимірювань, які не повинні відрізнятися більш ніж на 0,3% значення коефіцієнта дифузного відображення зразкового засобу вимірювання.

4.4.1.2 Робочі перевірочні пластини калібрують на приладі вихідними зразковими засобами вимірювань із похибкою ±0,1%.

4.4.2 Застосування робочих перевірочних пластин

Одну повірочну пластину слід застосовувати як робочу повірочну пластину, іншу - як контрольну.

Перед кожною серією вимірювань робочу повірочну пластину необхідно перевірити контрольною.

Якщо значення коефіцієнта дифузного відображення робочої перевірочної та контрольної пластин відрізняються, їх миють відповідно до вимог, викладених у 4.4.3.

Якщо різниця у значеннях коефіцієнтів дифузного відображення після миття залишається, то контрольну та робочу перевірочні пластини калібрують зразковими засобами вимірювань.

4.4.3 Миття робочих перевірочних пластин

Пластини миють у дистильованій воді за ГОСТ 6709 м'якою щіткою із синтетичного волокна миючим засобом, що не містить люмінесцентних речовин, споліскують дистильованою водою і сушать.

5 ВІДБІР ПРОБ

5.1 Відбір проб целюлози – за ГОСТ 7004, паперу та картону – за ГОСТ 8047.

6 ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ ДО ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Підготовка зразків до випробувань повинна проводитись відповідно до вимог стандарту на метод визначення конкретного показника.

7 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Спектральну характеристику випромінювання встановлюють за допомогою джерела світла та світлофільтрів залежно від оптичного показника, який потрібно визначити.

7.2 Проведення випробувань – відповідно до стандарту на метод визначення конкретного показника.

8 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

8.1 Обробка результатів - відповідно до чинних нормативних документів на метод визначення конкретного показника.

ДОДАТОК А (довідкове). Вихідні зразкові засоби вимірювання білизни із сірчанокислого барію

ДОДАТОК А
(довідкове)

Вихідними зразковими засобами вимірювання білизни є таблетки порошку сірчанокислого барію, отримані шляхом пресування і забезпечені свідченням, в якому вказані спектральні коефіцієнти дифузного відображення для оптичної геометрії приладу, що відповідає 4.1 цього стандарту.

Свідоцтво із зазначеними характеристиками атестації засобів виміру видається спеціальними лабораторіями.

А.1 Прилади та матеріали

А.1.1 Порошок сірчанокислого барію повинен відповідати вимогам ГОСТ 3158. Значення коефіцієнта дифузного відбиття сірчанокислого барію має бути визначено спеціально створеними лабораторіями.

А.1.2 Прес виготовлення таблеток сірчанокислого барію. Розміри таблеток: діаметр – 45 мм, товщина – 5 мм.

Прес, що відповідає вимогам А.1.2, виготовлений фірмою Carl Zeiss Ober Kochen, ФРН, під торговою маркою "Порошковий прес 45".

А.1.3 Порцелянова ложка.

А.1.4 М'яка щітка із синтетичного волокна.

А.1.5 Синтетичний миючий засіб, що не містить люмінесцентних речовин.

А.2.3 Порошок для пресування таблетки слід набирати фарфоровою ложкою.

А.2.4 Форму преса заповнюють порошком сірчанокислого барію, накривають скляною пластиною з матовою поверхнею та пресують.

А.2.5 З робочої поверхні, що утворилася внаслідок пресування таблетки, знімають скляну матову пластину. Таблетка має вийматися з форми преса непошкодженою. Готову таблетку обережно витягають і візуально перевіряють її при падаючому під ковзним кутом світлі. Робоча поверхня таблетки має бути матовою, гладкою, не повинна мати блискучих ділянок, заглиблень та піднесень.

Готують дві чи три пігулки. Значення коефіцієнтів дифузного відображення готових таблеток повинні відрізнятися не більше ніж ±0,1%; інакше таблетки виготовлені неправильно.

А.2.6 Після виготовлення таблетки форму преса ретельно миють за допомогою щітки дистильованою водою із синтетичним миючим засобом та сушать на повітрі.

А.2.7 Порошок сірчанокислого барію повинен зберігатися у закритій ємності. Не допускається залишки порошку висипати в ємність, де він зберігається.

А.3 Вимоги до якості пігулок сірчанокислого барію

А.3.1 Значення коефіцієнта дифузного відображення готових таблеток, приготованих із сірчанокислого барію, що зберігається в одній ємності, не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на ±0,1% і відповідати вказаному на ємності значенню.

А.3.2 Значення коефіцієнта дифузного відбиття таблеток має змінюватися протягом двох тижнів.

А.3.3 Значення коефіцієнта дифузного відбиття таблеток не повинно змінюватись із зміною вологості повітря.

Примітка - Значення коефіцієнтів дифузного відображення правильно приготовлених таблеток у всьому діапазоні видимого спектру з довжиною хвилі 400-700 нм повинні бути такими, як встановлено спеціальними лабораторіями по відношенню до абсолютного розсіювача, що відбиває.



Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 1997

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПАПЕР,

КАРТОН І ЦЕЛЮЛОЗА

ВИМІР КОЕФІЦІЄНТА ДИФУЗНОГО ВІДРАЗУ

Видання офіційне

МІЖДЕРЖАВНА РАДА З СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Українським науково-дослідним інститутом целюлозно-паперової промисловості (УкрНДІБ)

ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації 21 жовтня 1994 р, (протокол № 6-94)

3 Цей стандарт є повним автентичним текстом міжнародного стандарту ISO 2469-77 «Папір, картон і паперова маса. Вимір коефіцієнта розсіяного відображення» з доповненнями, що відображають потреби народного господарства (у тексті виділені курсивом)

4 Постановою Комітету Російської Федерації по стандартизації, метрології та сертифікації від 25 липня 1996 р. № 480 міждержавний стандарт ГОСТ 30116-94 (ІСО 2469-77) введено в дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 січня 1997 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 7690-76 щодо загальних вимог до засобів вимірювань

© ІПК Видавництво стандартів, 1997

Цей стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і поширений як офіційне видання на території Російської Федерації без дозволу Держстандарту Росії

1 Область застосування.................................1

3 Визначення.......................................1

4 Апаратура та матеріали..............................2

4.1 Зразкові прилади та прилади для вимірювання..........2

4.2 Вихідні зразкові засоби вимірювань...............3

4.3 Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення.....................................3

4.4 Робочі перевірочні пластини.

4.4.1 Калібрування робочих перевірочних пластин.

4.4.2 Застосування робочих перевірочних пластин.

4.4.3 Миття робочих перевірочних пластин..............

5 Відбір проб.

6 Підготовка зразків до випробувань.

7 Проведення випробувань...........................

8 Обробка результатів...........................

Додаток А Вихідні зразкові засоби вимірювання

білизни із сірчанокислого барію.

А.1 Прилади та матеріали..........................

А.2 Виготовлення таблеток із сірчанокислого барію........

А.З Вимоги до якості пігулок сірчанокислого барію. . .

ГОСТ 30116-94 (ІСО 2469-77)

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПАПЕР, КАРТОН І ЦЕЛЮЛОЗА Вимірювання коефіцієнта дифузного відображення

Paper, board and pulp. Measurement of diffuse reflectance iactor

Дата введення 1997-01-01

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1 Цей стандарт поширюється на папір, картон, целюлозу та встановлює вимоги до вимірювання коефіцієнта диф-фузного відображення, що використовується для визначення білизни целюлози, паперу, картону та непрозорості паперу.

ГОСТ 2603-79 Ацетон. Технічні умови

ГОСТ 3158-75 Барій сірчанокислий. Технічні умови

ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови

ГОСТ 7004-93 Целюлоза. Відбір проб для випробувань

ГОСТ 8047-93 Папір та картон. Правила приймання. Відбір проб для визначення середньої якості

ГОСТ 24104-88 Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 Коефіцієнт дифузного відображення R - відношення потоку випромінювання, відображеного тілом, до потоку випромінювання, відображеного в

Видання офіційне

тих же умовах абсолютним відбиваючим розсіювачем, виражене у відсотках.

3.2 Власний коефіцієнт дифузного відображення Дю – коефіцієнт дифузного відображення шару матеріалу або непрозорої стопи.

3.3 Державний спеціальний еталон одиниць координат кольору та координат кольоровості - абсолютний відбиваючий розсіювач, коефіцієнт дифузного відображення якого дорівнює одиниці.

3.4 Вихідний зразковий засіб вимірювань коефіцієнта дифузного відображення - набір зразкових заходів, що складається зі стандартних зразків, що мають номінальні значення коефіцієнта дифузного відображення від 6С до 95%, що атестуються за допомогою державного спеціального еталона одиниць координат кольору та координат кольоровості.

Вихідний зразковий засіб вимірювань застосовують для атестації та повірки наборів стандартних зразків коефіцієнта дифузного відображення.

3.5 Зразковий засіб вимірювань коефіцієнта дифузного відображення - набір стандартних зразків з номінальними значеннями коефіцієнта дифузного відображення від 60 до 95%, які атестуються методом звірення з вихідним зразковим засобом вимірювань.

Зразковий засіб вимірювань застосовують для первинної та періодичної перевірок приладів для вимірювань типу фотометрів, а також для періодичного калібрування робочих перевірочних пластин.

4 АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ

4.1 Зразкові прилади та прилади для вимірювань

Для вимірювання коефіцієнта дифузного відображення при визначеннях білизни та непрозорості застосовують фотометричний прилад, що відповідає таким вимогам:

Прилад повинен забезпечувати дифузне освітлення поверхні стандартного або випробуваного зразка світлом від фотометричної кулі та вимірювання світлового потоку, відображеного перпендикулярно поверхнею стандартного або випробуваного зразка, або освітлення поверхні стандартного або випробуваного зразка спрямованим світловим пучком, що падає перпендикулярно до поверхні стандартного або випробуваного -Воженного світлового потоку - за допомогою фотометричної кулі;

Сумарна площа отворів фотометричної кулі має перевищувати 10 % загальної площі її поверхні;

Отвір приймального пристрою повинен дозволяти проводити випробування зразків діаметром не менше ніж 30 мм;

На отворі приймального пристрою має бути встановлене чорне кільце, внутрішній діаметр якого дорівнює діаметру отвору приймального пристрою, а зовнішній діаметр виділяє тілесний кут з напівкутом при вершині (15,5±0,5)° щодо центру отвору для випробуваного зразка;

Через отвір приймального пристрою повинні проходити тільки відбиті промені, що містяться всередині конуса, вершина якого знаходиться на поверхні випробуваного зразка та напівкут якого у вершини не перевищує 4°;

Похибка приладу, зумовлена ​​нелінійністю, після калібрування не повинна перевищувати 0,3% значення коефіцієнта дифузного відображення;

Спектральні характеристики світлофільтрів повинні бути зазначені в стандартах на конкретні методи випробувань, так як вибір світлофільтрів залежить від оптичного показника (білизна, непрозорість), що визначається на підставі вимірювання коефіцієнта дифузного відображення;

У комплект приладу повинні входити стандартні пластини для перевірки.

Примітка -Настроювання приладу та вимірювання коефіцієнта дифузного відображення повинні проводитись відповідно до інструкції з експлуатації приладу. Залежно від застосовуваного світлофільтра значення коефіцієнта дифузного відображення відрізнятимуться.

4.2 Вихідні зразкові засоби вимірювання

Вихідні зразкові засоби вимірювання коефіцієнта

дифузного відображення - свіжоприготовлені таблетки, отримані шляхом пресування з порошку сірчанокислого барію згідно з ГОСТ 3158 год. (додаток А) або пластини з нейтрального скла, що відображає, яке дифузно відображає всі падаючі на нього промені світла.

Вихідні зразкові засоби вимірювань з відомим коефіцієнтом дифузного відображення використовують для калібрування зразкових приладів галузевих та базових метрологічних лабораторій та для атестації зразкових засобів вимірювань коефіцієнта дифузного відображення для визначення білизни, непрозорості.

4.3 Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення

Зразкові засоби вимірювань повинні бути виготовлені з нейтрального скла, яке дифузно відображає всі промені світла, що падають на нього, або іншого рівноцінного матеріалу і відповідати наступним вимогам:

Значення коефіцієнта дифузного відображення має бути близьким (у межах 10%) до коефіцієнта дифузного відображення випробуваного зразка продукції та повинно зберігатися постійним протягом усього терміну служби;

Повинні мати однаковий коефіцієнт дифузного відбиття по всій поверхні;

Поверхня має бути матовою, гладкою, але не блискучою, не повинна містити люмінесцентних домішок.

Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення застосовуються для первинної та періодичної перевірок приладів і повинні атестовуватися один раз на рік.

Зразкові засоби вимірювання коефіцієнта дифузного відображення повинні зберігатися в темному місці в твердій упаковці, їх робочу поверхню необхідно захищати від забруднення.

4.4 Робочі перевірочні пластини

Робочі перевірочні пластини ~ дві пластини, які повинні бути виготовлені з нейтрального скла або іншого рівноцінного матеріалу, який дифузно відображає всі промені світла, що падають на нього, і відкалібровані на зразковому приладі; використовуються для налаштування приладу.

Значення коефіцієнта дифузного відображення робочих перевірочних пластин має бути близьким (не більше 10 %) до коефіцієнта дифузного відображення випробуваного зразка продукції.

4.4.1 Калібрування робочих перевірочних пластин

Робочі перевірочні пластини калібрують зразковими або вихідними зразковими засобами вимірювання коефіцієнта дифузного відображення.

4.4.1.1 Робочі перевірочні пластини періодично калібрують на робочому приладі зразковими засобами вимірювань із похибкою ±0,1 %. Коефіцієнт дифузного відображення робочої перевірочної пластини визначають як середнє арифметичне значення трьох вимірювань, які не повинні відрізнятися більш ніж на 0,3 % значення коефіцієнта дифузного відображення зразкового засобу вимірювання.

4.4.1.2 Робочі перевірочні пластини калібрують на приладі вихідними зразковими засобами вимірювань із похибкою ±0,1 %.

4.4.2 Застосування робочих перевірочних пластин

Одну повірочну пластину слід застосовувати як робочу повірочну пластину, іншу - як контрольну.

Перед кожною серією вимірювань робочу повірочну пластину необхідно перевірити контрольною.

Якщо значення коефіцієнта дифузного відображення робочої перевірочної та контрольної пластин відрізняються, їх миють відповідно до вимог, викладених у 4.4.3.

Якщо різниця у значеннях коефіцієнтів дифузного відображення після миття залишається, то контрольну та робочу перевірочні пластини калібрують зразковими засобами вимірювань.

4.4.3 Миття робочих перевірочних пластин

Пластини миють у дистильованій воді за ГОСТ 6709 м'якою щіткою із синтетичного волокна миючим засобом, що не містить люмінесцентних речовин, споліскують дистильованою водою і сушать.

5 ВІДБІР ПРОБ

5.1 Відбір проб целюлози – за ГОСТ 7004, паперу та картону – за ГОСТ 8047.

6 ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ ДО ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Підготовка зразків до випробувань повинна проводитись відповідно до вимог стандарту на метод визначення конкретного показника.

7 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Спектральну характеристику випромінювання встановлюють за допомогою джерела світла та світлофільтрів залежно від оптичного показника, який потрібно визначити.

7.2 Проведення випробувань – відповідно до стандарту на метод визначення конкретного показника.

8 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

8.1 Обробка результатів - відповідно до чинних нормативних документів на метод визначення конкретного показника.

ДОДАТОК А (довідкове)

Вихідні зразкові засоби вимірювання белизц^ з сер НОКИЛОГО барію

Вихідними зразковими засобами вимірювання ^ лізни є таблетки з порошку сірчанокислого барію, отримані шляхом<5 сования и сна бженные свидетельством, в котором указаны спектральные коэффиц иенты диф ф узного отражения для оптической геометрии прибора, соответствующей ч, настояшего стандарта.

Свідоцтво із зазначеними характеристиками kTTCCTawli серед СТВ вимірювання видається спеціальними лабораторіями.

А. 1 Прилади та матеріали

А!, 1 Порошок сірчанокислого барію повинен відповідати ГОСТ Т,

3158. Значення коефіцієнта дифузного відбитого серн окислого барію має бути визначено спеціально створеними лабораторії

А. 1.2 Прес для виготовлення таблеток сернокіс^ба Розміри таблеток: діаметр - 45 мм, товщина - 5 мм.

Примітка - Прес, відповідний вимог д, 2 виготовлений фір-

^УГТ^ К5 2 ЛЬг " пК,СпЬйТ ^ ^« Лорошкові* рррс-сс 431.

А. 1.3 Порцелянова ложка.

АЛА М'яка щітка із синтетичного волокна.

АЛ.5 Синтетичний моєї засіб, не містить ^ ЛЮМІнесцентних речових.

АЛ.6 Ацетон ч.д.а. за ГОСТ 2603.

АЛ.7 Дистильована вода за ГОСТ 6709.

А. 1.8 Терези лабораторні загального призначення за Г ост 24Ш4 з абсолютною по. грішністю зважування ±0,001 р.

А. 2 Виготовлення таблеток із сірчанокислого барію

А.2.1 Прес повинен бути чистим та сухим.

А.2.2 На виготовлення однієї таблетки потрібно 12 г пка сірчанокислого барію.

А.2.3 Порошок для пресування таблетки слід > чабі порцеляновою ложкою.

А.2.4 Форму преса заповнюють порошком сернокц слого ба накривають скляною пластиною з матовою поверхнею і пресують

А.2.5 З робочої поверхні, що утворилася завдяки пресуванню таблетки, знімають матову скляну пластину. Готову таблетку обережно виймають і візуально перевіряють її при падаючому під ковзним кутом світлі. Робоча поверхня таблетки повинна бути матовою, гладкою, не повинна мати блискучих астків заглиблень і піднесень.

Готують дві чи три пігулки. Значення коефіцієнтів диффузного відображення готових таблеток повинні відрізнятися не більше ніж ±0 j % . інакше таблетки виготовлені неправильно.

А.2.6 Після виготовлення таблетки форму преса ретельно MOIOr за допомогою щітки дистильованою водою з синтетичним миючим засобом і сушать на повітрі.

^ ^ 1 ^1ться в закритій ємності. Не

допускається залишки порошку висипати в ємність, в якій він зберігається

А.З Вимоги до якості таблеток сірчанокислого

А.3.1 Значення коефіцієнта дифузного відбиття готових таблеток> Пріго

товлених із сірчанокислого барію, що зберігається в одній ємності, не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на ±0,1 % і повинні відповідати вказаному на ємності значенню.

А. 3.2 Значення коефіцієнта дифузного відбиття таблеток має змінюватися протягом двох тижнів.

А.3.3 Значення коефіцієнта дифузного відбиття таблеток не повинно змінюватись із зміною вологості повітря.

Примітка - Значення коефіцієнтів дифузного відображення правильно приготовлених таблеток у всьому діапазоні видимого спектру з довжиною хвилі 400-700 нм повинні бути такими, як встановлено спеціальними лабораторіями по відношенню до абсолютного розсіювача, що відбиває.

УДК 676.1.06.001.4:006.354 ГКС 88.040; 85.060 К69 ОКП 54 0000

Ключові слова: папір, картон, коефіцієнт дифузного відображення, матеріали, міждержавний стандарт, визначення, прилади, терміни, целюлоза

Редактор Т.С.Шеко Технічний редактор В. І. Прусакова Корректор В. С. Чорна Комп'ютерна верстка О. І. Золотарьової

Вид. осіб. №021007 від 10.08.95. Здано до набору 26.11.96. Підписано до друку 19.12.96. Ум.печ.л. 0,70. Уч.-вид.л.0,55. Тираж 204 прим. З 4159. Зак. 695.

ІПК Видавництво стандартів 107076, Москва, Колодязний пров., 14.

Набрано у Видавництві на ПЕОМ

Філія ІПК Видавництво стандартів – тип. "Московський друкар"

Колір	ρ	Колір	ρ	Колір	ρ	Колір	ρ
		Зелений світлий		Сірий світлий		Синій світлий
Жовтий світлий		Зелений середній		Сірий середній		Синій темний
Жовтий середній		Зелений темний		Сірий темний		Коричневий темний

Значення коефіцієнтів відображення деяких конкретних поверхонь наведено у табл. 5.

У зв'язку з тим, що у поле зору можуть потрапляти об'єкти з різною яскравістю, запроваджено поняття адаптуючої яскравості (B а ), під якою розуміють ту яскравість, яку адаптований (налаштований) у час зоровий аналізатор. Приблизно можна вважати, що для зображень з прямим контрастом яскравість, що адаптує, дорівнює яскравості фону, а для зображень зі зворотним контрастом - яскравості об'єкта . Діапазон чутливості зорового аналізатора дуже широкий: від 10 -6 до 10 6 кд/м 2 . Найкращим умовам роботи відповідають рівні адаптуючої яскравості в межах від кількох десятків до кількох сотень кд/м 2 .

Таблиця 5

Значення коефіцієнтів відображення деяких поверхонь

Поверхня	ρ	Поверхня	ρ
Сталь полірована		Папір білий тонкий
Залізо біле		Папір ватманський
Молібден		Білила свинцеві
Алюміній полірований		Білила цинкові
Алюміній матовий		Фаянсова плита біла
Дзеркало алюмінієве		Кахель білий
Латунь матова		Мармур білий
Латунь полірована		Цегла біла
		Цегла жовта
		Цегла червона
Скло молочне (2-3 мм)		Скло віконне
Емаль фарфорова біла
Оксамит чорний		Біла клейова фарба

Слід пам'ятати, що забезпечення необхідної величини розмаїття є лише необхідною, але ще недостатньою умовою нормальної видимості об'єктів. Потрібно також знати, як цей контраст сприймається в цих умовах. Для оцінки зорового сприйняття об'єктів вводиться поняття порогового розмаїття :

де  B пір - Порогова різниця яскравості, тобто мінімальна різниця яскравостей предмета і фону, яка ще виявляється оком. Таким чином, величина До пір визначається диференціальним порогом розрізнення. Для отримання оптимального оперативного порогу розрізнення необхідно, щоб фактична величина різниці яскравості предмета і фону була в 10 - 15 разів більша за порогову. Це означає, що для нормальної видимості величина контрасту, розрахована за формулами (1), має бути більшою за величину До пір у 10 – 15 разів. Таким чином, відношення величини розмаїття об'єкта спостереження для його значення (характеристика здатності ока сприймати об'єкт) називають видимістю :

. (4)

Величина порогового розмаїття залежить від яскравості фону та від кутових розмірів. α про спостереження за об'єктами. Слід зазначити, що об'єкти з більшими розмірами видно при менших контрастах і що зі збільшенням яскравості зменшується необхідна величина порогового контрасту.

Для орієнтовної оцінки величини прямого порогового розмаїття у роботі пропонується емпірична формула:

, (5)

де: α про - Кутовий розмір (вимірюється в кутових хвилинах) об'єкта, що спостерігається (див. нижче рис. 4). Функціональні коефіцієнти φ 1 (α про ) і φ 2 (α про ) залежать від кутового розміру об'єкта, що спостерігається, і яскравості фону:

; (5 1)

для 0,01 ≤ B ф ≤ 10 – k φ1 = 75;

; (5 2)

для B ф > 10 – k φ1 = 122;

; (5 3)

k φ2 = 0,333; ξ = 3,333; p 0 = –0,096, p 1 = –0,111, p 2 = 3,55∙10 – 3 , p 3 = –4,83∙10 – 5 , p 4 = 1,634∙10 – 7 ; q 0 = 2,345∙10 – 5 , q 1 = –0,034, q 2 = 1,32∙10 – 3 , q 3 = –2,053∙10 – 5 , q 4 = 7,334∙10 – 4 .

Формули (5 1) – (5 3) отримані в результаті апроксимації табличних значень функціональних коефіцієнтів φ 1 (α про ) і φ 2 (α про ) , наведених у .

Для оцінки величини зворотного порогового розмаїття 1′ ≤ α про ≤ 16′ пропонується апроксимація іншої емпіричної формули:

, (6)

де: r 0 = –0,51, r 1 = -0,151, r 2 = 3,818∙10 –3 , r 3 = –3,94∙10 –5 , r 4 = –1,606∙10 –7 , r 5 = 2,095∙10 –10 .

При кутових розмірах об'єктів, що спостерігаються, що перевищують 16 кутових хвилин ( α про > 16′), можна використовувати формулу:

, (6′)

де K пір(16′) – величина порогового розмаїття, розрахована за формулою (6) для α про = 16′ .

Зв'язок кутових і лінійних розмірів об'єктів, що спостерігаються, для загального випадку ілюструється на рис. 4, де: l про -лінійний розмір спостережуваного об'єкта; l x і l y – відстані від точки спостереження (розташування ока людини) до центру об'єкта, що спостерігається, взяті по горизонталі та вертикалі, відповідно; β про - Кут відхилення площини об'єкта, що спостерігається від горизонталі. Величини l про ,l x ,l y і β про визначаються особливостями та організацією конкретного робочого місця. Інші позначені на рис. 4 величини є допоміжними: l наб - Пряма відстань від точки спостереження до центру об'єкта, що спостерігається; h наб - Відстань по нормалі від точки спостереження до площини об'єкта, що спостерігається; β наб – кут зору щодо площини об'єкта, що спостерігається; α 1 і α 2 - Допоміжні кути.

Рис. 4. Зв'язок кутових ( α ) та лінійних ( l про) розмірів спостережуваних об'єктів

Геометрія креслення на рис. 4 визначає такі вирази для допоміжних величин:

;
; (7)

;
(8)

і, отже, кутовий розмір об'єкта, що спостерігається, може бути визначений як:

α про = α 2 – α 1 . (9)

Великий вплив на умови видимості об'єктів має величина зовнішньої освітленості. Однак цей вплив буде різним під час роботи із зображеннями, які мають прямий або зворотний контраст. Збільшення освітленості при прямому контрасті призводить до покращення умов видимості (величина До пр збільшується) і, навпаки, при зворотному контрасті – до погіршення видимості (величина До про зменшується).

При збільшенні освітленості величина До пр збільшується, оскільки яскравість фону зростає більшою мірою, ніж яскравість об'єкта (коефіцієнт відображення фону більше коефіцієнта відображення об'єкта). Величина До про при цьому зменшується, тому що яскравість об'єкта практично не змінюється (предмет світиться), а яскравість фону збільшується.

У багатьох випадках у зору оператора можуть виявитися світлові сигнали з різною інтенсивністю. При цьому надмірно яскраві об'єкти можуть викликати небажаний стан органів зору – засліплення. Особливо сильно негативний вплив на роботу органів зору надають елементи з великою яскравістю, якими можуть виступати надмірно яскраві частини світильників (наприклад, нитка напруження ламп розжарювання) або інших джерел світла – пряма дія, а також їх дзеркальні відбиття – відбита дія. Сліпуча яскравість визначається розміром і яскравістю поверхні, що світиться, а також рівнем яскравості адаптації органів зору. Мінімальні рівні яскравості, які починають викликати ефект засліпленості, приблизно можна визначити за емпіричною формулою:

, (10)

де Ω сп – тілесний кут спостереження оператором поверхні, що світиться (у стерадіанах), величину якого приблизно можна визначити як відношення площі поверхні, що світиться, до квадрату відстані від цієї поверхні до органів зору.

Слід мати на увазі, що фактичні рівні яскравості об'єктів, що спостерігаються, слід оцінювати за формулами (2) і (3), а за допомогою формули (10) може бути здійснена лише перевірка фактичних рівнів яскравості на предмет виникнення сліпучого ефекту. Для нормального сприйняття яскравості об'єктів, що спостерігаються, необхідно, щоб виконувалася нерівність:

B сп < B сп min , (11)

де B сп - Яскравість сліпучої поверхні, визначена за формулами (2) - (3).

Таким чином, для створення оптимальних умов зорового сприйняття необхідно не тільки забезпечити необхідний рівень яскравості та контраст світлових сигналів, що сприймаються, але також виключити надмірну нерівномірність розподілу яскравостей у полі зору. У випадках, коли неможливо використати формулу (9), можна скористатися даними табл. 6 або вважати нерівномірність розподілу рівнів яскравості в полі зору прийнятною, якщо перепад їх не перевищує 1 до 30 .

Таблиця 6

Світлана при зіткненні з поверхнею, що відбиває.

Він полягає в тому, що і падаючий, і відбитий проміньрозміщені в єдиній площині з перпендикуляром до поверхні, і цієї перпендикуляр поділяє кут між зазначеними променями на однакові складові.

Найчастіше його спрощено формулюють так: кут падіннята кут відображення світлаоднакові:

α = β.

Закон відображення ґрунтується на особливостях хвильової оптики. Експериментально він був обґрунтований Евклідом у III столітті до н. Його можна вважати наслідком використання принципу Ферма для дзеркальної поверхні. Також цей закон може бути сформульований як наслідок принципу Гюйгенса, згідно з яким будь-яка точка середовища, до якої дійшло обурення, виступає джерелом вторинних хвиль.

Будь-яке середовище специфічно відображає та поглинає світлове випромінювання. Параметр, що описує відбивну здатність поверхні речовини, позначають як коефіцієнт відбиття(ρ абоR) . Кількісно коефіцієнт відображення дорівнює співвідношенню потоку випромінювання, відбитого тілом, до потоку, що потрапив на тіло:

Світло повністю відбивається від тонкої плівки срібла або рідкої ртуті, нанесеної на лист скла.

Виділяють дифузнеі дзеркальне відображення.

Поверхня предметів, зображених за допомогою простої моделі освітлення з ламбертовим дифузним відображенням, виглядає бляклою та матовою. Передбачається, що джерело точкове, і тому об'єкти, на які не падає пряме світло, здаються чорними. Якщо джерело точковий і є вузьким променем, то:
I = I l * k d * cosq * cos c b де
b — кут, утворений променем прожектора та напрямком на точку (див. ),
с - коефіцієнт вузькості: чим більше зтим вже пучок.
Закон не враховує розсіяне світло.

Однак на об'єкти реальних сцен падає ще й розсіяне світло, відбите від предметів навколишнього оточення, наприклад, від стін кімнати. Розсіяному світлу відповідає розподілене джерело. Оскільки для розрахунку таких джерел потрібні великі обчислювальні витрати, в машинній графіці вони замінюються на коефіцієнт інтенсивності для розсіяного світла - константу, яка входить у формулу лінійної комбінації з членом Ламберта:
I = I a * k a + I l * k d * cosq, де
I a - інтенсивність розсіяного світла,
k a - коефіцієнт інтенсивності для розсіяного світла (0<= k a <= 1).

Нехай дано два об'єкти, однаково орієнтовані щодо джерела, але розташовані на різній відстані від нього. Якщо визначити їх інтенсивність за цією формулою, вона виявиться однаковою. Це означає, що коли предмети перекриваються, їх неможливо розрізнити, хоча інтенсивність світла обернено пропорційна квадрату відстані від джерела, і об'єкт, що лежить далі від нього, повинен бути темнішим.

Якщо припустити, що джерело світла знаходиться в нескінченності, то дифузний член моделі освітлення обернеться в нуль. У разі перспективного перетворення сцени як коефіцієнт пропорційності для дифузного члена можна взяти відстань r від центру проекції до об'єкта. Але якщо центр проекції лежить близько до об'єкта, то 1/r 2 змінюється дуже швидко, тобто об'єктів, що лежать приблизно на однаковій відстані від джерела, різниця інтенсивностей надміру велика.

Як показує досвід, більшої реалістичності можна досягти при лінійному згасанні. В цьому випадку модель освітленості виглядає так:
I = I a * k a + (I l * k d * cosq * cos c b )/(r + const),
r необхідно, щоб не було дискотечного ефекту (ефекту різких переходів),
сonst - щоб не сталося поділ на нуль.

Якщо передбачається, що точка спостереження знаходиться в нескінченності, то визначається положенням об'єкта, найближчого до точки спостереження. Це означає, що найближчий об'єкт висвітлюється із повною інтенсивністю джерела, а більш далекі — із зменшеною. Для кольорових поверхонь модель освітлення застосовується до кожного з трьох основних кольорів: червоного (R), зеленого (G) та синього (B).