Твір написаний у жанрі п'єси. В основі лежить тема любові і нескінченної відданості. Паралельно показуються важкі життєві обставини людей, цікаві захоплюючі історії та непередбачувані перипетії.
У центрі п'єси сеньйор Бальбоа. Онук його дружини багато років тому втік з дому, він часто вступав у перепалку з сім'єю, тому сеньйор Бальбоа буквально вигнав його з дому. Онук став вести розгульний спосіб життя і обкрадати людей. Чоловік, щоб старенька не розбудовувалася і не переживала, зважився на якусь інтригу. Він став писати їй листи від колись втік онука. Природно, в листах він поставав, як напоумити онук, який встав на шлях виправлення.
Він пише про вдалий шлюб, високооплачувану роботу архітектором і про те, як палко кохає свою бабусю. У якийсь момент він навіть зважився найняти спеціальних людей, щоб вони видали себе за онука Маурісіо і його дружину. Сеньйор Бальбоа (головний герой) хотів, щоб його дружина остаточно переконалася в тому, що її онук інтелігентна людина, провідний хороший спосіб життя. Але ретельно спланований спектакль не вдався. Бальбоа не передбачив таких обставин. У будинок до літніх людей приходить справжній онук і починає вимагати грошей. Старенькій стає погано, вона розчарована і розбита. Всі ілюзії зруйнувалися в одну мить. Вона зрозуміла, що їй писав зовсім інша людина.
Багато цікавого відбувається на протязі всієї п'єси, в ній не одна сюжетна лінія, яка не менш захоплює читача.
Дана п'єса вчить людину не йти на такі необдумані жертви заради мнимого спокою близьких людей. Все авантюри рано чи пізно розкриваються, а все, що колись було таємницею, в самий невідповідний момент виявляється самим безглуздим і неприємним чином.
Картинка або малюнок Алехандро Касона - Дерева вмирають стоячи
Інші перекази та відгуки для читацького щоденника
- Короткий зміст Блакитна книга Зощенко
Твір Блакитна книга була написана на прохання Горького. Книга розповідає про звичайну побутового життя простих людей, складається вона з новел і написана простою і звичайною мовою наповненим жаргонізмів.
- Короткий зміст Шукшин Горе
Розповідь починається з опису героєм-оповідачем літніх ночей, які запам'яталися йому ще з 12-річного віку. Особливо одна, про яку і буде йти розповідь.
- Короткий зміст Жінка в білому Коллінз
Уолтер Хартрайт - молодий художник, за протекцією свого товариша, влаштовується на роботу педагогом з малювання в одну, дуже багату садибу. Перед від'їздом до маєтку, молодий чоловік зайшов попрощатися зі своїми рідними
- Короткий зміст Мексиканець Джека Лондона
Одного разу в штаб-квартирі з'явилася нова людина, поки ще нікому не знайомий. Його звали, як він незабаром швидко представився
- Короткий зміст Пушкін Бенкет під час чуми
Проходить святкова трапеза. За столом сидять люди і бенкетують. Один з них звертається до голови і каже про їх друга Джексона. Джексон раніше також сидів і бенкетував за цим столом, але тепер його стілець порожній. Джексон помер
Алехандро Касона
Дерева вмирають стоячи
Комедія в трьох діях
Переклад з іспанської Н. Л. Трауберг
Під редакцією З. І. Плавскіна
Діючі лиця:
Марта-Ізабелла
Хеновева
Елена, секретарка
Феліса, покоївка
Амелія, друкарка
Маурісіо
сеньйор Бальбоа
Пастор, він же норвежець
фокусник
ДІЯ ПЕРША
На перший погляд - звичайна велика контора, неохайна, як тисячі сучасних капіталістичних контор. Сейфи, картотеки, телефони, диктофон і тому подібні пристосування.
Справа (від акторів) вхід з приймальні; зліва на першому плані двері в кабінет директора; на другому плані ще одні двері. В глибині, праворуч, книжкова полиця; зліва важкі завіси (пізніше, коли завіси розсунуться, ми побачимо, що за ними гардеробна, завалена екзотичними костюмами; там стоїть столик з дзеркалом, освітлений збоку, як в акторській убиральні).
Канцелярська обстановка порушується розкиданими там і сям фантастичними предметами: рибальськими мережами, масками, манекенами без голів, але з плащами на «плечах», кольоровими географічними картами неіснуючих країн - химерної сумішшю, характерною для аукціонів і антикварних лавок.
На видному місці портрет сивобородого старця з довгими білими, волоссям і доброю посмішкою. Особа не те артиста, не те апостола. Це доктор Аріель.
Коли піднімається завіса, друкарка нервово шукає щось в картотеці і не може знайти. Дивиться на записку і знову перериває картки, все більше нервуючи. Входить Елена, секретарка, жінка солідного віку і настільки ж солідної зовнішності; вона вносить папки; під час розмови розкладає їх на столі.
Елена. Все ще не знайшли?
Друкарка. У перший раз зі мною таке. Я ж точно пам'ятаю, що сама її ставила. У нас в картотеці такий порядок, я можу з закритими очима відшукати будь-яку картку. Не розумію, куди вона поділася.
Елена. Може бути, в записці помилка.
Друкарка. Ні не можливо. Писав сам шеф. ( простягає записку.) 4-В-43. Тут не може бути помилки.
Елена. Поки що я помітила дві помилки.
Друкарка. Дві?
Елена. Дві. По-перше, ніколи не кажіть «шеф». Це викликає небажані асоціації. Говоріть просто «директор». Друге: ви шукаєте дівчину сімнадцяти років серед блакитних карток. Неповнолітні - на білих картках.
Друкарка. Господи, що це зі мною сьогодні!
Елена. Будьте уважнішими. Коли мова йде про малолітніх, закон невблаганний.
Друкарка. Вічно я забуваю про колір.
Елена. Запам'ятайте, в цьому будинку будь-яка дрібниця може привести до катастрофи. Життя багатьох людей залежать від нас. Робота наша надзвичайно відповідальна. Бути може, людство коли-небудь буде вдячно нам, можливо, ми сьогодні опинимося в тюрмі. Не забувайте про це.
Друкарка. Вибачте мене ... Я обіцяю, що це не повториться.
Елена. Сподіваюся. А тепер - подивимося, чи дійсно ви так безпомилково знаходите картки. Станьте тут, перед ящиком, закрийте очі і дайте мені № 4-В-43.
Друкарка. Ця?
Елена. Дуже добре. Вітаю. ( читає.) «Ернестіна Пінеда. Батько невідомий. Мати дуже відома. Втеча з дому. Небезпечно. Терміново дивись зразок А-4 »( шукає в папках, повторюючи про себе) А-4, А-4, А-4, А-4. ( Знаходить, хмуриться.) Ось. Мабуть, випадок серйозний. ( Робить помітки в блокноті.)
Друкарка. Дозвольте запитати ... Я знаю, що не можна, але я ж теж ... і так хотіла б дізнатися ...
Елена. Привчайтеся підкорятися без питань. Так буде краще для всіх.
Вириває листок з блокнота і дає його разом з папкою і карткою друкарки.
Зніміть чотири копії і терміново надішліть.
Друкарка йде до дверей.
І ще: якщо прийде дівчина з сумними очима, в берете на французький манер, і покаже блакитну картку - впустіть її негайно.
Друкарка. Це та, що з червоними трояндами?
Елена. Звідки Ви знаєте?
Друкарка. Я не навмисне. Я випадково почула, коли шеф ...
Елена. Директор.
Друкарка. Вибачте. ( виходить.)
Елена сідає до столу, розбирає папери. Входить протестантський пастор. Все в ньому занадто закінчено, щоб бути справжнім. Він далеко не в євангельському настрої.
ПАСТОР. Ну, це вже занадто. Я протестую, нарешті! З усією шанобливістю, але - протестую!
Елена (Не відриваючись від роботи). Знову?
ПАСТОР. Мене запросили сюди як знавця мов. Дев'ять живих, чотири мертвих. Сорок років вивчення! П'ять звань! І до чого? Мені доручають чорну роботу!
Елена. Ось як? Питання совісті, релігійні сумніви літній шотландки - це, по-вашому, чорна робота?
ПАСТОР. Так адже знову стара діва! Четверта - менше, ніж за тиждень! А що може бути огидніше для старого холостяка, чим стара діва?
Елена. Дуже люб'язно.
ПАСТОР. Я не про вас. Ви не жінка.
Елена. Дякую.
ПАСТОР. Я хотів сказати - ви товариш, колега. Тому-то я і говорю з вами так відверто. І повторюю вам: протестую, протестую, протестую.
Зриває одну з бакенбард. Елена встає.
Елена. Заспокойтеся, ваше преподобіє.
ПАСТОР ( нервово озирається і знижує голос). Чому ви говорите «ваше преподобіє»? Хіба ми не одні?
Елена. Одні, одні. Заспокойтеся.
ПАСТОР. О Боже! ( Зриває другу бакенбарди.)
Елена. І переоденьтесь негайно. ( Простягає йому папір.) Сьогодні вам належить виконати ще одне важливе доручення.
ПАСТОР ( безнадійно). Як же, знаю. Прибуває норвезьке судно. Треба піти в порт?
Елена. Ніхто, крім вас, не знає мови. Подумайте, як зрадіють ці хлопці, коли почують так далеко від будинку старовинну пісню своєї країни!
ПАСТОР. Ні, ви мене не переконаєте, що для такої роботи потрібні п'ять вчених звань!
Елена ( змінює дружній тон на офіційний). Тут не вибирають. Або підкоряйтеся сліпо, або йдіть зовсім.
ПАСТОР. Зрештою ... заради справи ...
Покірно кладе на стіл окуляри і біблію. Відсмикує завісу, відкриваючи гардеробної. Знімає сюртук і, розмовляючи, натягує матроську сорочку і високі чоботи.
Елена. Вдалося вам заспокоїти совість тієї дами?
П'єса «Дерева вмирають стоячи», короткий зміст якої буде розглянуто в статті, написав іспанський поет Алехандро Касона в 1949 році. Він залишається дуже популярним автором в багатьох країнах, а його п'єси мають величезний успіх. У статті ми розглянемо короткий зміст однієї з них, яка є визнаним шедевром.
початок
П'єса починається з згадки про красиве, але сумною молодій особі Ізабеллі, яка незрозуміло для чого відвідує досить дивне місце. Красуню на порозі зустрічає секретарка, яка сповіщає директора про прихід дівчата. У цей момент друкарка передає інформацію про якийсь господине похилого віку Бальбоа, який хоче зустрічі з директором і має рекомендаційний лист. Його запрошують до кімнати, де записують необхідну інформацію, і він жваво вмощується біля Ізабелли.
поява моряка
Настає час очікування, яке порушує - пастор в одіянні моряка. Елена (секретарка) застигла від несподіванки, але змогла змусити себе сказати, щоб він почекав своєї черги за дверима. В цей час вона звертає увагу на стіл, де стоїть циліндр. Жінка бачить, що з циліндра визирає кролик. На обличчях старого Бальбоа і Ізабелли застигає вираз повного нерозуміння ситуації. В цей час Елена і друкарка виходять з кімнати, а між дівчиною і старим зав'язується розмова. Виявляється, вони обидва не зовсім розуміють, куди потрапили. Молода особа пояснює, що бачила увійшов чоловіка в сусідньому парку, але тоді він виглядав як пастор.
В цей час в кімнаті знову з'являється моряк-пастор. Він змовницьки голосом радить Ізабеллі і Бальбоа піти звідси, щоб не нажити собі страшних неприємностей. Молода особа починає нервувати і поривається покинути місце «ув'язнення». Пан Бальбоа переконує її передумати, тому що якщо вона піде, то точно нарветься на щось нехороше. Двоє людей починають вести тиху розмову, намагаючись зрозуміти, хто і з якою метою заманив їх сюди.
Паралельно з цим відкривається потаємні двері, в яку входить людина, з вигляду нагадує жебрака. Він підходить до столу, і по шляху дістає з кишень коштовності, портмоне і ланцюжки. Він називає себе дивним кодовим ім'ям, а потім набирає чийсь номер і говорить, що завдання виконано. Старий Бальбоа починає підозрювати, що виявився в кублі бандитів. Він бачить, як хвилюється Ізабелла, і намагається її заспокоїти. Поки жебрак розглядає гостей, в двері заходить мисливець з рушницею на плечі. Слідом за ним йдуть дві великі собаки. Він не є гостям, але теж комусь дзвонить, щоб повідомити про виконане завдання. Також він просить абонента надіслати побільше собак і кроликів до завтра.
директор
Вас уже заінтригував Алехандро Касона? «Дерева вмирають стоячи» (короткий зміст п'єси ми почали розглядати) зберігає ще безліч секретів, які належить розкрити наглядовій читачеві. Продовжимо.
Спостерігаючи таку дивну картину, старий і дівчина все ж приймають рішення покинути дивне місце, але тут раптово з'являється сам директор - на вигляд дуже привабливий молодий чоловік. Він заводить розмову з дівчиною і розповідає їй про доктора Аріеля, який володіє даними місцем. Також він повідомляє, що доктор Аріель активно займається благодійністю, на що дівчина трохи різко відповідає, що не просила подачок. Директор же пояснює їй, що мається на увазі душевна благодійність. Співробітники контори виконують мрії, дарують надію та віру. Після незрозумілого діалогу Ізабелла йде, а директор контори заводить розмову з Бальбоа.
Історія Бальбоа
Твір «Дерева вмирають стоячи», зміст якого ми розглядаємо, затуманює погляд читача ще більше, змушуючи його гадати. Виявляється, Бальбоа живе разом з дружиною. У нього була велика сім'я, яка загинула за трагічних обставин. Після цього він залишився з дружиною і онуком. Хлопець потрапив під негативний вплив, почав випивати і пропадати ночами. Пізніше стало відомо, що він грає в карти. привела його до величезних боргів, і одного разу Бальбоа застав онука за спробою злому власного столу. Це було останньою краплею. Чоловік вигнав онука з дому. Рідні не бачилися близько 20 років.
До речі, дружина Бальбоа була не в курсі всього, що відбувається. Незабаром вона отримує лист від онука, в якому той розповідає про свою прекрасну Насправді цей лист написав її чоловік. Таким чином, зав'язується мила листування. Через деякий час на зв'язок виходить реальний онук, який збирається прибути на кораблі. На жаль, корабель тоне, і чоловік гине. Бальбоа ховає від дружини журнали і газети, щоб не расстаіваться її.
В контору доктора Аріеля він прийшов для того, щоб запропонувати директору зіграти онука Маурісіо. За спільною домовленістю, приймається рішення про те, що в ролі його дружини виступить Ізабелла (в реальності дівчину звали Мартою).
друга дія
Короткий зміст п'єси «Дерева вмирають стоячи» не може бути представлено без другого дії. У будинку Бальбоа починається підготовка до приїзду довгоочікуваного онука. Маурісіо прибуває зі своєю дружиною Ізабеллою. До вечері трапляється багато маленьких конфузів, які викривають в Маурісіо і Ізабеллі ошуканців, але щаслива бабуся нічого не помічає. За столом всі їдять смачну вечерю і випивають наливку. Молоду пару підбадьорюють поцілуватися, що їм доводиться зробити. Вони ще не знають, що їх чекає окрема спальня. За вечерею Маурісіо розповідає про свої подорожі та архітектури, але виявляється, що Еухенія (бабуля) добре обізнана в цих областях, що викликає ще ряд конфузів.
Всі відправляються в спальні. Маурісіо і Ізабелла затівають відверту розмову, в якому дівчина зізнається, що гра дається їй важко. Вона прагне відкрити бабусі правду, але молода людина переконує її в тому, що мистецтво важливіше веління серця. В результаті Маурісіо каже красуні, що вона занадто сердечна, щоб бути хорошою актрисою. Друга дія п'єси «Дерева вмирають стоячи», короткий зміст якої ми розглядаємо, закінчується розмовою в спальні.
третя дія
Директору дзвонить Елена, щоб дізнатися, як справи. Той зізнається, що спочатку Ізабелла здійснювала багато помилок, але тепер все добре. Він доручає секретарці написати телеграму, нібито Маурісіо терміново викликають на роботу.
Що ж далі буде в п'єсі «Дерева вмирають стоячи»? Короткий зміст книги не може точно передати всієї палітри почуттів, тому треба читати її цілком. Еухенія заводить розмову з Ізабеллою, думаючи, що та не любить онука. Після бесіди вона побоюється, що дівчина дуже сильно і безнадійно закохана. Ізабелла просить директора продовжити «спектакль», боячись сцени розставання, але той відмовляється.
онук
П'єса Алехандро Касони «Дерева вмирають стоячи», короткий зміст якої ми вивчаємо, готує несподіваний поворот. Виявляється, справжній онук живий. Він приходить до Бальбоа і вимагає грошей. Як варіант, пропонує продати будинок, не те розповість все Еухеніо. Старий виганяє його, погрожуючи вбити. У цей час пара готується їхати. Дівчина дізнається про реальний онука і розуміє, що скоро правда відкриється. Вона зізнається Маурісіо в любові, але не хоче продовжувати спектакль. Він відповідає їй взаємністю.
П'єса «Дерева вмирають стоячи» (короткий зміст - в статті) добігає кінця. На порозі будинку з'являється справжній онук. Ізабелла намагається його зупинити, але марно. Онук викликає бабулю на особисту розмову і все розповідає. Виявляється, бабуся і сама все зрозуміла. Вона відмовляє онуку в грошах, а перед закоханою парою продовжує вдавати, що вірить в те, що відбувається.
кінець
Чим же закінчується п'єса «Дерева вмирають стоячи»? Читати короткий зміст слід хоча б для того, щоб дізнатися, що інтригує кінець. А закінчується все тим, що бабуся шепоче Ізабеллі на вухо рецепт наливки, і пара видаляється. Цим і завершується п'єса «Дерева вмирають стоячи», короткий зміст якої ми дізналися зі статті.
В одному невеликому іспанському містечку при театрі працює фірма «Аріель». Співробітники фірми займаються незвичною справою: вони доставляють людям додому ... щастя! У цьому ж місті живе літня сеньйора, гаряче любить свого єдиного онука. Ось уже 20 років вона зайнята тільки листуванням з ним - в її думках він постає як блискучий молодою людиною. Вправні актори готові подарувати бабусі три щасливих дня в компанії улюбленого внука і його молодої дружини. Але несподіваний збіг обставин змінює хід запланованих подій ... У трагікомічній постановці Юрія Іоффе інтригуючий сюжет залучає глядача до ігрової і філософський розмова про правду та брехню, про існування на тонкій грані реальності і вигадки. Чи можна прожити все життя в удавання і як виміряти цінність щирої правди, якщо вона може зруйнувати чужі мрії? Творці вистави розмірковують про те, чи може театр подарувати справжнє щастя.
У 1949 році в жаркій Іспанії драматургом Алехандро Касона була написана п'єса «Дерева вмирають стоячи». З 2016 в холодній Москві п'єса була поставлена режисером Юрієм Іоффе на сцені уславленого Театру на Малій Бронній.
Спектакль вийшов красивим, ліричним, сонячно-гарячим, пристрасним, веселим і сумним одночасно. Вигадана історія тісно переплітається з реальною, глибоко пускаючи в неї коріння, і роз'єднати їх уже неможливо. Брехня в цій історії як рятівний круг, який кинули потопаючому, а правда, як пила лісоруба, якій безжально і по живому спилюють ще могутнє дерево.
Актори дуже легко грають - як дихають. Створені ними емоційні образи наповнюють серця глядачів солодкої тремтінням співпереживання, змушують внутрішньо відгукуватися, радіти і засмучуватися за герояев разом з акторами.
Пристрасно хочеться, щоб ця історія закінчилася добре. Весь спектакль, не сумніваючись ні хвилини, чекаєш хеппі-енду. Але його не буде. Правда з цинічною усмішкою і в брудних чоботях незваним гостем довбає кулаком в двері: "Не чекали? А я прийшла, відкривайте! ». Правда в цьому спектаклі схожа на злочинця, вискакує з темної підворіття з кастетом і завдає смертельний удар.
І все ж - цей спектакль про віру, надію та любов.
Про самовідданої силі любові. Про необхідність приховувати сльози, навіть, коли відібрана надія.
І вірити в краще, незважаючи ні на що.
Трохи про сюжет.
Я в і 
Дія відбувається в одному маленькому іспанському містечку, а починається в стінах одного маленького театру. У зв'язку з тим, що вільного часу у артистів театру набагато більше, ніж глядачів, вони збираються в якусь творчу команду, яка надає добрі справи населенню цього містечка - фірму «Аріель». Потрібно, наприклад, будь-кому уславитися влучним мисливцем - будь ласка! Влучна куля замовленого і переодягненого актора вразить зухвалого кабана, а слава - дістанеться замовникові. Потягне дрібний злодюжка у зазевавшейся синьйори пухкий гаманець або нитку з перлами - не встигне озирнутися, як не менше спритна, але праведна рука, витягне у нього з кишені видобуток. Украдене буде повернуто власнику, а ось злодюжка отримає дуже неприємне лист, після якого, дивись, і покається у скоєному.
Оголошення про послуги фірми добрих справ дається в місцеву газету. Послуги - виявляються як на платній, так і на безоплатній основі. Головне - зробити добру справу! Роботи у акторів багато.
В один прекрасний день сюди одночасно приходять двоє - молоденька чарівна дівчина і літній сеньйор. Обидва сумні і стурбовані. Дівчині Марті швидко допомагають знайти собі роботу і дах. А ось прохання про допомогу у сеньйора Бальбоа вельми незвичайного і делікатного властивості. Колись давним-давно він втратив сина і невістку, і на їх з дружиною руках залишився малюк-онук, який, незважаючи на всю щедру любов, якої обдаровували його дідусь з бабусею, з віком перетворився на некерованого за характером молодої людини, за що був вигнаний дідом з рідного дому. Але з відходом недолугого Маурісіо - пішло сонце з їхнього будинку. Сеньйора Бальбоа, хоча ні в чому не звинувачувала чоловіка, впала в апатію. Щоб врятувати дружину, сеньйор вирішує писати листи від імені онука. Як вода оживила зів'ялий квітка, так перший лист моментально повернуло сеньйору до життя. У другому листі онук сповістив її, що розкаявся в содеяннном, в третьому розповів, що переїхав в Канаду, в четвертому, що вчиться на архітектора, закохався, одружився і тд.
Вигаданий онук радував літню сеньйору вигаданими успіхами, але дарував при цьому - повноту життя і справжнє щастя. Справжній же онук, за інформацією, отриманою сеньйором, став злочинцем в Канаді. 
Власне кажучи, зараз я лише переказую прелюдію до головної дії.
А воно таке - онук справжній вирішив нанести візит давно забутої їм родині. З Канади в Іспанію він пливе на пароплаві, який раптово зазнає аварії. Щоб зберегти хворе серце свій коханої дружини від сумного звістки - в «Аріель» надійшло замовлення на внука вигаданого.
Онук Маурісіо повинен прибути до них в гості з Канади з дружиною Ізабеллою - будь-що-будь!
Агентство добрих справ з натхненням береться за справу.
І ось тут-то фантастична зав'язка починає набувати рис реальності. Дія переходить в будинок подружжя Бальбоа, де починається найцікавіше! Все в будинку шкереберть, все наповнене радістю очікування, всі чекають довгоочікуваного приїзду блудного онука. Полотняні білизна змінюється на полотняне, з кухні несуться аромати улюбленого їм в дитинстві горіхового торта.
Як хороша в ролі бабусі Анна Антоненко-Луконина(Народна артистка Росії)! Вона і є те могутнє дерево, на гілках якого в'ють гнізда птахи, а тінь дарує прохолоду втомленому подорожньому. Літня сеньйора настільки переповнена любов'ю, щастя її настільки безмірно і безмежно, що і нам глядачам дістається його щедра порція. 
Прибувають, нарешті, онук Маурісіо з Ізабеллою. Перші хвилини зустрічі пильним серцем вона помічає, що «Очі - не ті!», Але актёр- «онук» блискуче володіє акторською майстерністю, а Ізабелла підкуповує своєю безпосередністю та щирістю. Починаються спогади, онук до захоплення бабусі пам'ятає все до дрібниць, майстерно жонглює деталями і грає на почуттях, пам'ятає він і гілку палісандра за вікном, і скільки синів у домоправительки Хеновеви, і смаки дитинства, і інші приємні подробиці. У будинку панує святкова атмосфера, настрій у всіх піднесений, звучать жарти і музика. 
Як самозабутньо грають актори - і в прямому, і переносному сенсі! Як витончено вони відіграють все мізансцени, знаходять вихід з незручного становища, згладжують шорсткості.
Як красиво все - артисти, одяг, декорації, дзюркотливі переливи іспанської гітари, величезний торт у вигляді корабля, ефектний вихід з колоритним глечиком ізюмних наливки і неймовірно прекрасний, повний пристрасті і відродженої життя, танець сеньйори Бальбоа з віялом в руках!
Маурісіо (Андрій Рогожин) Переконливий і біса привабливий.
Ізабелла (Світлана Первушина) - чиста, чесна і чарівна.
Дуже смішним і дуже іспанським вийшов тандем домоправительки Хеновеви (Людмила Хмельницька) І покоївки Феліси (Тетяна Ошуркова).
сеньйор Бальбоа (Віктор лакують) Органічно постає в образі відданого романтика-чоловіка. 
Акторам настільки добре в цьому гостинному домі, що вони мимоволі відчувають себе справжніми родичами. Спілкуватися і допомагати бабусі їм не в тягар, а в радість. Та й сама сеньйора Бальбоа своїми мудрими порадами допомагає Маурісіо і Ізабеллі поглянути один на одного новими очима. 
Сім днів пролітають непомітно, і ось вже настає момент від'їзду, пакуються валізи, шукаються правильні слова, щоб утішити бабусю. Але правда в особі огидного покидька онука (Дмитро Цурскій) Припиняє всю цю чарівну комедію. І вже сама сеньйора Бальбоа ховає пекуче вбивче розуміння ситуації від улюблених їй молодих людей і з чудовим гордим гідністю ... продовжує гру. 
- Вконтакте 0
- Google+ 0
- ОК 0
- Facebook 0
